Дослідження підтверджують, що перші роки життя дитини є визначальними для її подальшого росту та розвитку і впливають на її майбутнє.

Дата: 14.02.2022 16:38

Кількість переглядів: 858

Дослідження підтверджують, що перші роки життя дитини є визначальними для її подальшого росту та розвитку і впливають на її майбутнє. При цьому кожна дитина пізнає світ у своєму темпі і потребує різного обсягу зусиль з боку дорослих, особливо, якщо мова йде про дітей із порушеннями розвитку. Важливо інвестувати у розвиток таких дітей у ранньому віці, адже це допомагає уникнути більш серйозних проблем у майбутньому.  Реалізувати право дитини на найкращий старт у житті допомагає раннє виявлення та раннє втручання.

Послуга раннього втручання – це раннє виявлення командою спеціалістів різного профілю проблем із здоров’ям та розвитком дитини, вчасне і оперативне надання їй допомоги, що дозволяє знизити інвалідизацію та інституціоналізацію дитини в майбутньому. Послуга поєднує медичну, психологічну, соціальну, освітню допомогу та надається дітям перших років життя. Ця послуга враховує потреби як дитини, так і батьків, спрямована на зміцнення потенціалу сім’ї, а також орієнтована на співпрацю та партнерство з батьками.

Міністерство соціальної політики є Національним координатором проведення роботи щодо створення системи раннього втручання в усіх регіонах країни.

Раннє втручання включає:

• супровід сімей, які виховують малюків із порушенням розвитку;

• підтримку родини в подоланні кризи;

• допомогу родині у розвитку життєво необхідних умінь та навичок у дитини;

• сприяння покращенню взаємодії малюка із членами родини та соціуму.

Надання послуги раннього втручання базується на певних принципах.

1. Сімейноцентрованість.

В технології раннього втручання батьки дитини є членами команди раннього втручання та приймають активну участь на всіх етапах реалізації технології. Програма раннього втручання будується, спираючись на запит, узгоджений батьками та фахівцями. Батьки беруть активну участь в процесі оцінки, обговорення профілю розвитку дитини, узгоджують з фахівцями мету роботи, загальний план та план дій, у виконанні якого мають власну частину. Батьки завжди знаходяться в кімнаті під час зустрічей. Зустрічі можуть відбуватися як в центрі, так і вдома під час домашніх візитів. Періодично батьки зустрічаються з фахівцями без дитини для обговорення програми. Важливим критерієм оцінки ефективності програми раннього втручання є те, наскільки змінилася якість життя сім’ї вдома.

1. Міждициплінарність та командність.

Послугу раннього втручання надає команда фахівців, що складається з психолога, логопеда, фізичного терапевта й лікаря (педіатра або невролога). Кожен член команди володіє певним об’ємом знань суміжних областей, що формує загальну мову в команді та розширює можливості кожного спеціаліста у вирішенні своїх професійних задач. Фахівці працюють з одним пакетом документів, разом вивчають потреби сім’ї, заповнюють профіль розвитку дитини, визначають в роботі одну мету, для досягнення якої вони будуть працювати разом з батьками. В роботу з сім’єю не може бути включено лише одного фахівця, оскільки потреби дитини та сім’ї не обмежуються вирішенням однієї проблеми, тому навколо кожної сім’ї формується команда фахівців.

Батьки дитини є повноправними членами команди й приймають активну участь у всіх етапах реалізації послуги. В команді існують певні правила, котрі стосуються взаємодії фахівців поміж собою та взаємодії фахівців з сім’єю та дитиною. Існування таких правил запобігає професійному вигоранню.

1. Функціональний підхід.

Метою оцінки й предметом роботи є те, як дитина справляється з повсякденними життєвими ситуаціями, спираючись на те, що вона хоче, що вона вже вміє робити, як реалізує свої можливості, як різні фактори впливають на її здатність справлятися з повсякденними справами. Якість життя дитини безпосередньо залежить від її можливостей брати участь в повсякденному житті та його здатності впливати на життєву ситуацію. Під час планування роботи в ранньому втручанні фахівці разом з сім’єю відразу визначають ті зони, в яких участь дитини обмежена й визначають, чому необхідно навчити дитину та дорослих, що піклуються про неї, щоб підвищити якість участі дитини.

1. Реалізація програм раннього втручання в природньому середовищі з

використанням повсякденних рутин.

Встановлено, що маленькі діти краще навчаються, якщо вони можуть практикувати нові навички в межах тієї діяльності, в якій вони будуть в подальшому їх використовувати в ситуаціях, які не відображають для дитини реальної життєвої проблеми. Природні ситуації сприяють розвитку та розширенню різноманітних можливостей дитини (в соціальній, комунікативній, руховій та інших сферах), які, в свою чергу, покращують її здатність навчатися. Послуга раннього втручання надається в типових повсякденних активностях дитини, що збільшує кількість можливостей для навчання.

Для кого раннє втручання. Для сімей, які виховують дітей від народження до трьох повних років, у яких:

1. Встановлено певний діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.

2. Визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.

3. Є ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти, які перебувають в будинку дитини; сім’ї, які отримали будь-який травматичний досвід.

4. Сім’ї, де батьки мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

Чим раннє втручання відрізняється від інших форм роботи.

Основна відмінність технології раннього втручання в тому, що пріоритетом є покращення якості життя усієї сім’ї, де зростає дитина з особливостями розвитку, щоб стан дитини не інвалідизував всю родину. Навпаки, діагноз дитини не має заважати всій сім’ї жити повноцінним життям. Також, на відміну від інших форм роботи, велику роль у роботі з дитиною відіграють батьки. Якщо вони не мають внутрішнього ресурсу, допомога й підтримка потрібна, у першу чергу, їм. І лише отримавши власний ресурс, вони можуть стати опорою і для дитини.

Як працює раннє втручання.

Враховуючи, що дитина розвивається під впливом навколишнього середовища, головним принципом раннього втручання є принцип сімейноцентрованої послуги. Клієнтом програми є вся сім’я як цілість (голістичний підхід) і як соціально-комунікативна система. Батьків (або опікунів) дитини навчають, як прийняти особливості дитини і створити умови, що максимально сприятимуть її розвитку. Потрібно бути поруч і працювати не тільки з дитиною, але й змінювати щоденне життя всієї сім’ї, допомагати зробити його простішим, щоби техніки й методики, які розвивають дитину, у природний спосіб впліталися в їхнє життя.

У програмі раннього втручання допускається й робота з дітьми, старшими 3-х років, особливо якщо дитина та сім’я перед тим не отримували відповідних послуг. Важливо, щоби процеси навчання та впливу на розвиток дитини були сталими, а отже – логічним та необхідним є перехід із раннього втручання до наступної «освітньої ланки», наприклад, дошкільного навчального закладу, які в українських реаліях подекуди приймають дітей із 4-х років.

Ідеєю раннього втручання є якомога більш раннє обстеження дитини командою спеціалістів різного профілю (лікарем, реабілітологом, дитячим психологом, педагогом-дефектологом, логопедом, іншими спеціалістами за потребою) і відповідна робота щодо ранньої реабілітації дитини та наснаження сім’ї.

Проводиться оцінювання розвитку рухових, мовних, комунікативно-емоційних та сенсорних здібностей, з’ясовуються особливості розвитку ігрової діяльності, її відповідності віковим етапам та індивідуальними можливостям дитини. Через опитування збирається інформація про сон та годування дитини, гігієнічні процедури, особливості її взаємодії з батьками, з’ясовується запит батьків щодо виявлених проблем.

Висновок та план втручання формуються лише після спільного обговорення спеціалістів між собою та з батьками дитини і складається як з оцінки рівня функціональної організації поведінки дитини, так і з можливостей батьків щодо побудови дитячо-батьківських відносин.

На наступному етапі залежно від провідної проблеми виділяється певний спеціаліст і розпочинає роботу з дитиною. Тоді він же (або інша особа, наприклад, «координатор/адміністратор послуги», залежно від організації роботи команди раннього втручання) здійснює подальшу координацію роботи з родиною, роботи команди спеціалістів, які реалізують індивідуальний план допомоги дитині й сім’ї, в якій її виховують.

Хто визначає, чи потрібна послуга раннього втручання.

Умови входу сім’ї в послугу раннього втручання можуть бути різними. Будь-яка послуга надається за бажанням батьків. Послуга раннього втручання орієнтована на будь-які нозології. Як ми вже знаємо, є й ті, кому не встановлено діагноз, але однаково можуть бути якісь відхилення в розвитку дитини. Зазвичай саме батьки або інші родичі, близькі бачать це.

Проте є перша стадія в сім’ї – неготовність батьків прийняти стан і можливості розвитку дитини. А отже, як на стан розвитку дитини, так і на стан родини щодо готовності сприймати особливості розвитку свого малюка можуть і мають звертати увагу в пологовому будинку. Адже є нозології, які видно відразу. Далі – сімейні лікарі, які спостерігають за розвитком дитини. Тож найвірогіднішою точкою входу сім’ї в послугу раннього втручання є медицина. 

Настанова спеціалістам, які лише починають працювати за технологією раннього втручання.

Раннє втручання – це робота із сім’єю, а не лише з дитиною. Важливо тримати у фокусі уваги інтереси дитини, її потреби, теорії розвитку, прив’язаності, нормалізації та працювати у ситуації, що впливає на дитину. Тому принципами раннього втручання є сімейно-центрованість, рутинно-орієнтованість, командний підхід, координація сервісів та ресурсів.

Коли дитина розвивається у природних умовах та інтегрується у суспільство, батьки почувають себе компетентними, соціум адаптується і підвищується загальний рівень толерантності суспільства.

Де можна отримати послугу раннього втручання в Одеській області.

Комунальна установа «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» (м. Одеса, вул. Канатна, 27, тел: (048) 7998731, Керівник: Оксана Валеріївна Кривоногова).

Громадська організація «Особливі діти» (м. Одеса, вул. Мала Аранаутська, 23, тел: (067) 979-97-14, (050) 961-10-96, Email: vilvas@ukr.net сайт: http://o-deti.od.ua).

Благодійна організація «Одеська міська Благодійна організація допомоги дітям з синдромом Дауна “Сонячні діти”» (м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 24/26, тел.: (067) 598-75-37, (099) 196-34-62, (063) 637-01-49, (048) 799-51-63, Email: odessakcu07@gmail.com).

Громадська організація «Жити по-справжньому» (м. Білгород-Дністровський, тел.: (048) 496-54-63).

Білгород-Дністровська громадська регіональна асоціація дітей з інвалідність «Пролісок» (м. Білгород-Дністровський, вул. Південна, 14, тел.: (048) 496-54-63, Email: proliscok@mail.ru).

Ізмаїльська міська громадська організація «Альнур» (м. Ізмаїл, 1 пров. Південний, 15, тел.: (097) 064-80-85, Email: alnur2010@ukr.net).

Громадська організація «Філадельфія» (смт. Сергіївка, вул. Шкільна, 3, тел.: (097) 961-01-45, Email: phila-delphia@ukr.net).

Служба у справах дітей Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (Одеська область, Одеський район, с. Красносілка, вул. Набережна, 87а, тел. (048) 752-97-81, Email: sssdkrasnosilka@gmail.com  

« повернутися