Важлива інформація
Небезпека виникнення хвороб тварин у зв’язку з надзвичайною ситуацією - підтопленням територій Херсонської області
У зв`язку з підривом дамби Каховської ГЕС виникли обставини, що несуть значну соціальну й екологічну шкоду через масову загибель тварин від затоплень, можливість руйнування та/або відкриття худобомогильників, та, як наслідок загрозу виникнення та поширення інфекційних хвороб тварин, зокрема - сибірки.
З огляду на це власники тварин мають бути обережними та звертати увагу на зміну стану домашніх тварин, що може бути ознакою інфекційної хвороби, зокрема сибірки.
Сибірка – гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється мікробами Вас. Аnthracis. Хвороба перебігає у надгострій, гострій і підгострій формах, а у свиней - переважно в локальній ангінозній формі.
Основним джерелом сибірки є хвора тварина, яка виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров'янистими виділеннями ще до того, як з'являються характерні клінічні ознаки. Збудник сибірки належить до числа аеробних спороутворювальних мікроорганізмів й існує у вигляді двох основних форм: вегетативній і споровій.
В організмі інфікованої тварини вегетативна форма може утворювати "капсулу".
Потрапляючи в навколишнє середовище, за сприятливих умов (температура не нижче 12 °С) збудник утворює спору. У споровій формі він може перебувати в грунті необмежений час, 70 і більше років, залишаючись життєдіяльним і зберігаючи патогенність. Грунт, заражений бацилами сибірки, тривалий час залишається джерелом і фактором передачі інфекції сприйнятливим тваринам.
Підозрювати сибірку надає підставу:
Раптова загибель тварин у пасовищний період на раніше неблагополучній території або після ґрунтових робіт, сильних злив і паводків.
Гострота і тяжкість хвороби, її септичний характер (пропасниця), наявність карбункулів, а у свиней - ознаки ангіни.
Швидкість розкладання трупів, відсутність заклякання, кров'янисті витікання з природних отворів.
Шляхи передачі інфекції:
Аліментарний - шляхом приготування та вживання їжі з м'яса, отриманого від хворих тварин.
Аерогенний (повітряно-пиловий) - шляхом інгаляції спор.
Трансмісивний - через укуси комах (гедзі, мухи, комарі).
Профілактика сибірки:
У разі появи ознак захворювання тварин на сибірку потрібно негайно звернутися до лікаря ветеринарної медицини чи до територіального органу Держпродспоживслужби.
Категорично забороняється вживати м'ясо і молоко тварин, уражених хворобою.
Працівників ферм, підприємств з переробки шерсті й шкіри, м'ясокомбінатів імунізують сибірковою живою вакциною СТІ (одноразове нашкірне або підшкірне введення і ревакцинація за 1 рік). За особами, які контактували з хворими на сибірку тваринами, спостерігають протягом 2 тижнів. У випадку можливого зараження проводять екстрену профілактику антибіотиками (не пізніше 5 діб після контакту з подозрілими об'єктами).
Враховуючи шляхи і основні чинники передачі збудника сибірки, населенню необхідно пам'ятати про небезпеку подвірного забою тварин без ветеринарного огляду, придбання м'яса в місцях «стихійної торгівлі» тощо, а також про необхідність термінового звернення за медичною допомогою в разі прямого контакту з твариною з підтвердженим діагнозом сибірки та при наявності перших ознак захворювання.
