ДПС в Одеській області Інформує
Відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО
Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Застосування суб’єктом господарювання РРО/ПРРО у разі здійснення торгівлі (в т.ч. через Інтернет) та надання покупцю для оплати за товар реквізитів свого поточного рахунку у форматі IBAN
Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що правовідносини у сфері застосування РРО/ПРРО регулюються Податковим кодексом України (із змінами, далі – ПКУ), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами, далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
За визначенням, наведеним у ст. 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі нормами його прямої дії Закону № 265, якими встановлено загальні правила здійснення розрахункових операцій.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону № 265, якою визначено, що у разі проведення розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) застосування РРО/ПРРО є обов’язковим у встановленому Законом № 265 порядку.
Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахункових операцій. Саме тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення, який запропоновано продавцем товарів покупцю.
Таким чином, якщо продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN і покупець самостійно здійснює повну попередню оплату з їх використанням, то у такому випадку РРО/ПРРО не застосовується, оскільки така операція є різновидом банківської операції, незалежно від обраного покупцем способу оплати.
Щодо строків експлуатації РРО та своєчасності проведення скасування реєстрації РРО
Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій» (із змінами) строк служби реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
Після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшого функціонування складових частин, а отже РРО в цілому і не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата.
При визначенні строку служби РРО слід керуватися нормою щодо семирічного строку з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, встановленою Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 № 11.
Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами) реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО.
Для скасування реєстрації РРО, законодавством визначені строки експлуатації якого закінчилися, суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО заяву за формою № 4-РРО «Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій» (J1313605). Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає до контролюючого органу реєстраційне посвідчення.
Просимо кожного платника податків дотримуватися строків експлуатації РРО та своєчасно проводити скасування реєстрації РРО, по яких закінчилися або закінчуються визначені законодавством строки експлуатації.
Штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України №265/95-ВР
Головне управління ДПС в Одеській області звертає увагу, що у зв’язку з набранням з 01.08.2023 чинності Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) штрафні (фінансові) санкції, за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі, Закон № 265), та пов’язані із здійсненням розрахунків за товари (послуги) без застосування РРО/ПРРО, та/або невидачу відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції, застосовуються у розмірі:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів – за кожне наступне вчинене порушення.
Зазначені штрафні (фінансові) санкції, до 01.08.2023 року, застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 12 Прикінцевих положень Закону № 265, а саме: порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Починаючи з 01.08.2023, зазначені вище штрафні (фінансові), окрім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу підакцизних товарів, також застосовуватимуться і до суб’єктів господарювання у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор.
Крім того, у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за:
проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб’єкта господарювання,
застосовується у таких розмірах:
25 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Таким чином, фінансову відповідальність до фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім ризикових груп товарів) або надають послуги, знижено.
·З 01 жовтня відновлено фінансову відповідальність стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що 01.08.2023 набрали чинності норми Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Законом № 3219 відновлено відповідальність за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами, далі – Закон № 265).
Так, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265 з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.
З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.
Зазначене вище звільнення від відповідальності та/або її скасування, відповідно до норм Закону № 3219, не поширює свою дію на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами або діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор.
До уваги платників податків! ПРРО працює в режимі офлайн лише в період, протягом якого відсутній зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС
Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що у зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Закону України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відновлено дію абзацу сьомого статті 5 Закону № 265, у зв’язку з чим використання ПРРО в режимі офлайн без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, заборонено.
Отже, з 01.08.2023 забороняється робота ПРРО в режимі офлайн, якщо таким ПРРО не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн.
ПРРО працює в режимі офлайн лише в період, протягом якого відсутній зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС.
