Аналітичний звіт за результатами містобудівного моніторингу містобудівної документації території Красносільської сільської територіальної громади Одеського району Одеської області  за 2023 рік

Дата: 17.01.2025 11:33

Кількість переглядів: 40

Заходи містобудівного моніторингу територіальної громади проведено відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в порядку, визначеному наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 № 170 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.12.2021 № 333) (далі - Порядок). Уповноваженим органом містобудування та архітектури визначено об’єктами містобудівного моніторингу:

Негативний вплив воєнних дій зазнала вся територія України та територія безпосередньо населених пунктів Красносільської сільської ради. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 No 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» з метою захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів значна частина інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів недоступна у відкритому доступі, оскільки їх робота зупинена чи обмежена. Крім того, Міністерством цифрової трансформації України листом від 09.08.2022 No 1/06-2-6620 рекомендовано розпорядникам  інформації не здійснювати публікацію окремих наборів даних під час дії воєнного стану, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 No 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Таким чином, зазначений аналітичний звіт розроблявся на основі інформації, отриманої з відкритих джерел, враховуючи чинні обмеження.

Об’єкт містобудівного моніторингу наявна містобудівна документація:

Населених пунктів:

 с. Ілічанка – генеральний план та 2 ДПТ,

 с. Красносілка – генеральний план та  6 ДПТ,

 с. Корсунці – генеральний план,

с. Переможне – генеральний план,

 с. Іванове – генеральний план, проект внесення змін в ГП ,

Загальна площа громади - 37474 га.

Звітний період: 2023 рік, станом на 01.01.2024.

Використані дані: інформація Міністерства розвитку громад та територій України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної служби статистики України, відділу земельних відносин  та комунальної власності виконавчого органу Красносільської сільської ради, Управління екології та природних ресурсів Одеської облдержадміністрації, інформація з сайтів Міністерств та інших.

Інформування громадськості щодо початку підготовки аналітичного звіту проведено шляхом опублікування повідомлення на сторінці сайту Красносільської сільської ради:

https://krasnosilska-gromada.gov.ua/news/1730962492/ Дата публікації 07.11.2024 08:53

Прийом пропозицій громадськості проведено в період з 08.01.2024 до 18.11.2024.

Пропозиції від громадськості не надходили.

Розділ 1. Топографічний моніторинг

1. 1. Генеральний план с. Красносілка поєднаний з ДПТ затверджений рішенням Красносільської сільської  ради №117-V від 16.11.2006 року (далі – Генеральний план), розробник СПД «Бабічев О.А.».

Графічні матеріали Генерального плану виконані з використанням топографічного знімання у масштабі 1:10000, які на даний час не оновлені. Зазначені матеріали виконані у паперовому варіанті.

За період реалізації Генерального плану станом на 31.12.2023 затверджено 6 детальних планів території.

Детальні плани території виконані на топографічній основі масштабу 1:2000, яка на даний час теж застаріла.

1.2. Генеральний план с.Ілічанка поєднаний з ДПТ затверджений рішенням Красносільської сільської ради №609-УІ 28.12.2013 року. Розробник  - Архітектор Чумак Я.А.

Графічні матеріали Генерального плану виконані з використанням топографічного знімання у масштабі 1:10000, які на даний час не оновлені.

Зазначені матеріали виконані у паперовому варіанті.

За період реалізації Генерального плану станом на 31.12.2023 затверджено три детальних плани території.

1.3. Генеральний план с.Корсунці поєднаний з планом зонування села Корсунці,  затверджений рішенням Красносільської сільської ради №588-УІІІ від 28 лютого 2023р.

Розробник -ТОВ «Містобудівельник». Графічні матеріали Генерального плану виконані з використанням топографічного знімання у масштабі 1:10000, які на даний час не оновлені.

Зазначені матеріали виконані у паперовому варіанті.

1.4. Генеральний план с. Іванове, поєднаний з планом зонування с. Іванове, затверджений рішенням Красносільської сільської ради № 1122 – VII від 11 жовтня 2018 року.  Розробник  - Архітектор Чумак Я.А.

Графічні матеріали Генерального плану виконані з використанням топографічного знімання у масштабі 1:10000, які на даний час не оновлені.

Зазначені матеріали виконані у паперовому варіанті.

За період реалізації Генерального плану станом на 31.12.2023 затверджено внесення змін у  частину генерального плану села. 

1.5. Генеральний план с. Переможне, поєднаного з планом зонування території с. Переможне Красносільської сільської ради, затверджений рішенням Красносільської сільради від 12 квітня 2021 року  № 105-VII.

Розробник -ТОВ «Містобудівельник». Графічні матеріали Генерального плану виконані з використанням топографічного знімання у масштабі 1:10000, які на даний час не оновлені.

Зазначені матеріали виконані у паперовому варіанті.   

На замовлення Красносільської сільської ради  виконана робота щодо оновлення цифрової топографічної основи М 1:2000 та М 1:10000, яка була актуалізована станом на 2020 рік. Топографічна основа на територію громади оновлена частково.

Основні зміни на місцевості, які обґрунтовують необхідність оновлення баз топографічних даних, це забудова території у місцях, які не відображені у наявних топографічних матеріалах М 1:2000 та М 1:10000, а відповідно і в містобудівній документації.

Провівши аналіз наявних інформаційних ресурсів єдиної цифрової топографічної основи території  М 1:500, М 1:2000 та М 1:10000, було визначено пріоритетні шляхи їх подальшого вдосконалення, а саме:

- переведення паперових растрових даних на цифрові носії з приведенням у відповідність до змін в законодавстві;

- підтримання в актуальному стані матеріалів ЄЦТО масштабу 1:2000 та 10 000.

Розділ 2. Моніторинг навколишнього середовища

Якість повітря.

2.1 Моніторинг забруднення атмосферного повітря у Одеській області  проводиться:

• Центральною геофізичною обсерваторією.

Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря зумовлений, головним чином, значними концентраціями специфічних шкідливих речовин – формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, з основних домішок – діоксиду азоту, завислих речовин, оксиду вуглецю (мал. 1.1).

 Мал.1.1. Рівень забруднення атмосферного повітря за адресою:

вулиця Шкільна у селі Ілічанка.

https://www.saveecobot.com/station/22259

Індекс за останні 48 годин

Наслідки для здоров'я - Мінімальний вплив

По м. Одесі:

          – сажа – перевищення -  1,1.

• фтористий водень -  1,0.
• формальдегід -  5,1.

Значення індексу забруднення атмосферного повітря у 2023 р. для м. Одеса - 14,2. Найвищий серед міст України.

2.2 Моніторингові спостереження за станом довкілля, зокрема забруднення якості водних ресурсів, ґрунту на території у межах населених пунктів окремо не проводились. Джерела забруднення, які б створювали небезпеку для довкілля, відсутні. Зони забруднення існуючих підприємств, АЗС та залізничних колій в межах населених пунктів визначено у проектах будівництва та не перевищують нормативних показників.

Є проблематичним те, що стічні, поверхневі води та частина побутової каналізації потрапляє у водойми без очищення, через відсутність очисних споруд та централізованої каналізаційної мережі.

Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів (https://ecozagroza.gov.ua/map?id=39110&layer=water_resource)

Куяльницький лиман, 0 км, м. Одеса

46° 33' 56"

30° 43' 41"

Загальні дані

Екологічні нормативи якості для визначення хімічного стану масиву поверхневих вод, визначених наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 14.01.2019 № 5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0127-19#Text

Індикатори стану води

2.3 Моніторинг характеристик природної та техногенної безпеки

Моніторинг характеристик природної та техногенної безпеки виконує Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській  області відповідно затвердженого переліку потенційно небезпечних об’єктів, та відповідних паспортів цих об’єктів. Головною метою моніторингу є збір, обробка та зберігання інформації про параметри стану потенційно небезпечних об’єктів під впливом природних, техногенних та інших факторів.

2.4 Моніторинг екологічного та санітарно-гігієнічного стану земель, водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення

Зазначений моніторинг не проводився, та відповідні спостереження можливо виконати за окремими угодами із кваліфікованими спеціалістами підприємств та фахівцями, які мають повноваження та досвід роботи.

2.5  Моніторинг наявності та площ небезпечних зон відвалів породи гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, зон катастрофічних затоплень, затоплення паводковими водами, районам імовірних провалів та процесів зсувів, а також динаміки цих процесів

Небезпечні зони відвалів породи гірничодобувних підприємств, вугільних

шахт та зон катастрофічних затоплень на території громади відсутні.

2.6 Моніторинг результатів інженерних, геологічних і гідрологічних вишукувань та відомостей про наявність корисних копалин і підземних вод

Інженерні вишукування, зокрема топографічне знімання в масштабі М 1:500 та геологічні вишукування виконуються на ділянках, наданих для будівництва громадських, виробничих та інших об’єктів під час збору вихідних даних. Дані вишукування виконуються відповідними підприємствами та фахівцями, що мають відповідні сертифікати.

Також топографічне знімання території з прив’язкою до державної системи координат, виконується під час виготовлення землевпорядної та містобудівної документації. Гідрологічні вишукування не проводились.

2.7 Моніторинг гідрологічних явищ

Гідрологічні явища, зокрема: сильні зливи, град, спека, лавини та селі на  території громади не спостерігалися . Система комплексного моніторингу, контролю та спостереження за станом поверхневих вод і рівнем їхнього забруднення особливо важлива на шляху до сталого розвитку територіальної громади.

Шкідливого впливу природного середовища на здоров’я населення на території територіальної громади протягом тривалого часу не спостерігалося.

Територія є сприятлива для розселення у екологічному плані.

Розділ 3. Моніторинг використання землі

За функціональним призначенням, станом на 01.01.2024, територія поділяється на:

С. Красносілка

Житлові та громадські забудови – 723,9 га (60,1%) ,

Промислові, науково-виробничі, комунально-складські – 16,9 га ( 1,4%),

Зелені насадження та рекреаційні зони-  131,5 га (10,9%),

Водні поверхні – 93,5 га(7.7%),

Транспортна інфраструктура Інше -229 га(19%)

При виконанні камерального аналізу території населених пунктів перерозподіл

функціонального призначення території у процентному відношенні не змінився.

Необхідно  збільшення територій зелених насаджень та рекреаційних зон.

Додаткові потреби у територіях   громадського призначення для формування громадського центру громади, розміщення об’єктів соціальної сфери села.

С. Ілічанка

Житлові та громадські забудови – 24.82 га (47.4%) ,

Промислові, науково-виробничі, комунально-складські – 16,9 га ( 1,4%),

Зелені насадження та рекреаційні зони-  1.18 (2.2%),

Водні поверхні – 93,5 га(7.7%),

Транспортна інфраструктура Інше -229 га(19%).

С. Корсунці

При виконанні камерального аналізу території населених пунктів перерозподіл

функціонального призначення території у процентному відношенні не змінився.

Необхідно  збільшення територій зелених насаджень та рекреаційних зон.

Додаткові потреби у територіях різного функціонального призначення станом 01.01.2024 не потрібні.

С. Іванове

При виконанні камерального аналізу території населених пунктів перерозподіл

функціонального призначення території у процентному відношенні не змінився.

Необхідно  збільшення територій зелених насаджень та рекреаційних зон.

Додаткові потреби у територіях різного функціонального призначення станом 01.01.2024 не потрібні.

С. Переможне

При виконанні камерального аналізу території населених пунктів перерозподіл функціонального призначення території у процентному відношенні не змінився.

Додаткові потреби у територіях різного функціонального призначення станом 01.01.2024 не потрібні.

За результатами проведеного комплексу заходів із містобудівного моніторингу, беручи до уваги діючу містобудівну документацію та з метою забезпечення сталого розвитку території з урахуванням державних і громадських інтересів, при розробленні чи внесенні змін до діючої містобудівної документації на місцевому рівні, необхідно передбачити збереження територій зелених зон, оптимізація дорожньо-транспортної мережі, впорядкування існуючих виробничих територій, а також збільшення кількості територій громадської забудови, об’єктів рекреаційного призначення у районах житлової забудови, що дасть  можливість впорядкувати території.

За інформацією відділу земельних відносин та комунальної власності у 2023 році земельні ділянки для містобудівних потреб не виділялися.

Усі земельні ділянки, що відводяться та об’єкти, що будуються мають відповідати функціональному зонуванню території. Моніторинг відповідності земельних ділянок, що відводяться, та об’єктів, що будуються, функціональному зонуванню території не проводився.

Розділ 4. Моніторинг забудови

Упродовж 2023 року до відділу містобудування та архітектури:

 Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», видано:

- будівельних паспортів на забудову земельної ділянки -   24,

- зауважень (відмов) у видачі будівельних паспортів -  26.

2. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», видано:

-  містобудівних умов та обмежень – 5;

- відмов у наданні містобудівних умов та обмежень – 5;

- листів про те, що МУО не надаються – 1.

Усі містобудівні умови і обмеження та будівельні паспорти забудови земельної ділянки створені та видані за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Проаналізувавши активність щодо забудови території, можливо прийти до висновку, що забудова здійснюється в селі Красносілка, Ілічанка та Корсунці.

Також забудова в межах територіальної громади здійснювалась і відповідно до Схем намірів забудови земельної ділянки. Так за 2023 рік надано 57 документів.  Забудова проводилась у садових товариствах, в с. Корсунці, с. Красносілка, с. Ілічанка.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.

Відділом містобудування та архітектури проведено камеральну перевірку містобудівного моніторингу схем намірів забудови земельних ділянок. Перевіркою встановлено, що є достатня кількість схем намірів забудови земельних ділянок на об’єкти будівництва, що були видані без дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. Розміщення  об’єктів будівництва проведено з порушенням червоних ліній вулиць, охорони зон магістрального водогону, газопроводу високого тиску, ГРП, протипожежних розривів.

Направлено лист до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 19.05.2024 №05-10/668.

Моніторинг щодо надання технічних умов з підключення до електромереж та мережі газопостачання виконується відповідними суб’єктами господарювання, а саме: АТ «Одесагаз», приватним акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Статистична звітність балансової вартості майнових комплексів не ведеться.

Моніторинг  щодо Загальної площі житлових будівель, прийнятих в експлуатацію у 2023 році, загальної площі нежитлових будівель, прийнятих в експлуатацію не проводився.

Матеріали виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва – містобудівний кадастр не утворено.

Відповідно до ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

- надано наказів про присвоєння (відмов) адреси – 28 (у тому числі, 2 відмови).

- надано витягів з містобудівної документації – 37.

Розділ 5. Моніторинг демографічної ситуації та розселення

За роки реалізації Генеральних планів, населення має тенденції до  збільшення, алене значними  темпами.

Тип забудови прилеглих до м. Одеси населених пунктів є переважно  індивідуальна житлова забудова.

Інтенсивно забудовуються території біля транспортних магістралей, що відходять від міста Одеси. У межах приміської зони сформовано єдиний урбанізований простір.

Жителі переважно працюють у місті Одесі й тут же в значній мірі задовольняють свої соціально-культурні потреби.

Динаміка щодо демографічної ситуації та розселення населення за 2021 рік наведена нижче.

Структура населення по населеним пунктам громади:

/////////////////////////////

Існує диспропорція між розселенням та місцями прикладання праці: в економічному комплексі. Основна кількість робочих місць сконцентрована в адміністративно-діловому ядрі міста Одеси. Щоденні міграції до основних місць прикладання спричиняють наднормативне навантаження на магістралі, громадський транспорт.

За результатами діяльності у сфері зайнятості у 2022 році кількість громадян, які перебували на обліку в центрах зайнятості і шукали роботу, становила 2 особи.  Такі статистичні дані не є правдивими і свідчать про приховане безробіття.

Статистичні дані за 2022 рік не оприлюднюються з метою виконання вимог Закону України "Про офіційну статистику" щодо забезпечення гарантій органів державної статистики щодо статистичної конфіденційності.

Бюджет Красносільської сільської територіальної громади у 2023 році виконаний.

Розділ 7. Моніторинг просторових зв’язків та транспортної мобільності

До транспортних магістралей Красносільської сільської ради  належать автотранспортні магістралі (автомобільні дороги загального користування місцевого значення: О 161320, О160914, С161318, С160919, С160914 та інш.), залізничне сполучення.

Усі суміжні населені пункти та території пов’язані мережею автомобільних  доріг, частина – залізничним сполученням.

У 2023 році вантажообіг підприємств транспорту не проводився.

Розділ 8. Моніторинг інфраструктури

У громаді функціонує громадський пасажирський транспорт: залізниця, автобусне сполучення.

Зовнішній транспорт: автотранспорт, залізничний транспорт, автобусний транспорт (міжміський, приміський).

Території розселення мають сполучення із об’єктами інженерно-транспортної інфраструктури.

Протягом 2023 року не відбувалося  розширення інфраструктури.

Інженерна інфраструктура не досить розвинута. Житловий фонд та об’єкти громадського призначення  обладнані централізованим водопостачанням (частково є централізоване водовідведення), а також централізованим електро-, газопостачанням.

При забезпеченні необхідної потужності і надійності інженерної інфраструктури основними проблемами є зношеність магістральних інженерних мереж і недостатня кількість очисних споруд каналізації, вичерпаність резерву електрозабезпечення й теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування джерел теплопостачання й електропостачання, а також значного росту потреби в цих ресурсах.

Транспортна та інженерна інфраструктура також потребують модернізації, оптимізації вуличної мережі, будівництва вулиць, мостів, поліпшення екологічного стану середовища, розміщення об’єктів спільних інтересів з м. Одесою у приміській зоні.

В громаді  функціонує мережа комунальних  та приватних освітніх закладів.

Згідно з даними звітності (форми 77-РВК, 85-к) та інформації Управління освіти, кількість дітей (від 3 до 18 років), які проживають в громаді, становить:

2020 рік - //// осіб;  2021 рік - //// осіб,  2022 рік - //// осіб,  2023 рік - ///// особи.

З них дітей дошкільного віку: 2020 рік - ///// осіб;  2021 рік - //// осіб,  2022 рік - ///// особи,  2023 рік - //// особи;

Дітей шкільного віку: 2020 рік - //// особа; 2021 рік - ///// осіб, 2022 рік - ///// осіб, 2023 рік - ///// осіб (мал. 1).

Мал. 1. Динаміка кількості дітей, які проживають в громаді, 2020-2023 роки

Кількість дітей шкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб в громаді становить: у 2020 році - осіб; у 2021 році - осіб, у 2022 році - осіб, у 2023 році - особи.

Із загальної кількості дітей, які проживають або перебувають в громаді:

• здобували дошкільну освіту в ЗДО громади: у 2020 році - особа; у 2021 році - осіб, у 2022 році - особа, у 2023 році - осіб;
• здобували повну загальну середню освіту в різних закладах освіти: у 2020 році - осіб, з них в ЗЗСО громади - %; в закладах професійної (професійно-технічної) освіти (далі - ЗП(ПТ)О) - %; в закладах фахової передвищої освіти (далі - ЗФПО) - %; у 2021 році - осіб, з них в ЗЗСО громади - %; в ЗП(ПТ)О - %; в ЗФПО - %; у 2022 році - осіб, з них в ЗЗСО громади - %; в ЗП(ПТ)О - %; в ЗФПО - %; у 2023 році - осіб, з них в ЗЗСО громади - %; в ЗП(ПТ)О - %; в ЗФПО - %;
• не здобувала повну загальну середню освіту у 2020 - 2023 роках 1 особа за станом здоров’я.

Нових місць не створено  протягом року.  Існує потреба у  ЗЗСО.

На території громади працює 5 сімейних лікарів. Станом на грудень 2022 року підписано 6891 декларації. Проведено за рік 16430 прийомів.

В громаді працюють спеціалісти вторинної ланки: отоларинголог, невропатолог, офтальмолог, акушер-гінеколог, хірург, дерматолог, лікар УЗД.

Вузькими спеціалістами проведено 10345 прийомів.

Проведено 17 виїзних прийомів.

Стосовно забезпеченості пожежними депо інформуємо, що  пожежно-рятувальні підрозділи не створені.

Розділ 9. Моніторинг реалізації містобудівної документації

9.1.Динаміка чисельності населення

Особливості розвитку населених пунктів обумовлені тим, що вони є приміськими територіями обласного центру. Приріст населення відбувається за рахунок внутрішньої міграції.

В чинній містобудівній документації спостерігалось подолання негативних тенденцій демографічних процесів за рахунок поступового скорочення від’ємних показників природного приросту, збільшення тривалості життя мешканців. Приріст населення на перспективу передбачався за рахунок міграційного притоку, на підставі випереджаючих  темпів економічного розвитку, привабливості сільського середовища та ін. Фактично спостерігається  позитивний природний приріст населення, який відбувається незначними темпами.

Чисельність постійного населення можливо спостерігати за формою вище.

«Структура населення по населеним пунктам громади».

Трудові ресурси. Основними факторами формування трудових ресурсів повинні були стати:

- скорочення кількості осіб у працездатному віці як результат демографічних процесів;

- зменшення кількості маятникових трудових мігрантів унаслідок розвитку економіки регіону в цілому та приміської зони;

- залучення у зростаючих обсягах осіб старше працездатного віку до участі в економічній діяльності.

Фактично ж, протягом останніх двох десятиліть реєструється зростання чисельності населення працездатного віку, насамперед обумовлене  міграційними процесами.

Зайнятість населення. Відбувається скорочення питомої ваги населення, зайнятого в промисловості, та збільшення частки працюючих у сфері обслуговування. Трансформація структури зайнятості зорієнтована на надання послуг населенню (побутове обслуговування, торгівля, фінанси та кредит, операції з нерухомим майном та ін.), що є типовим для посткомуністичних країн при переході до ринкової економіки.

Генеральними планами прогнозувалося для повного задоволення потреб у територіальному розвитку, приєднання та освоєння додаткових територій, що повинно було збільшити територію для містобудівних потреб.

с. Красносілка - Територія в межах села, була -318.3 га, стало - 1324.44 га. – збільшено майже у 2 рази.

с. Ілічанка - Територія в межах села, була -77,9 га, стало – 140,13 га. – збільшено майже у 2 рази.

с. Корсунці - Територія в межах села, була -216,78 га, стало – 488,64 га. – збільшено майже у 2 рази.

с. Іванове - Територія в межах села, була -239.01га, стало – 861.60га. – збільшено майже у 3 рази.

с. Переможне - Територія в межах села, була - 52.4 га, стало 177.00га. – збільшено майже у 3 рази.

Ці території намічались для розміщення всіх видів будівництва, а також для організації масового відпочинку.

Очікувалося збільшення  основних напрямків  забудови: організація комплексних сельбищних  районів, розміщення об’єктів транспорту та будівництво вулично-шляхової мережі, розвиток рекреаційної мережі, озеленені території та водойми.

У зв’язку з відсутністю планів земельних кадастрів населених пунктів (публічні дані ДЗК на час воєнних дій закриті)  які не відносяться до повноважень Красносільської сільської ради, встановити реальні обсяги будівництва та  функціональне призначення територій є неможливим.

Межі с. Корсунці, с.Кубанка, с. Новокубанка не змінено. Відповідні роботи заплановані на 2024 - 2025роки.

Висновки щодо доцільності внесення змін до містобудівної документації

Розроблена містобудівна документація спрямована на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та раціонального природокористування, відповідно до визначених Цілей Сталого Розвитку ООН.

Щоб виявити зовнішні і внутрішні фактори використовується SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз являє собою ефективний метод ідентифікації внутрішніх сильних і слабких сторін і розпізнавання зовнішніх можливостей і загроз.

SWOT-аналіз показує, яким чином краще застосувати власні сили і зменшити внутрішні слабкості, оптимально використовуючи зовнішні можливості та усуваючи загрози. Сильні і слабкі сторони, можливості та загрози зведені у таблицю, матрицю SWOT-аналізу.

Результативність та ефективність систем містобудівного кадастру та містобудівного моніторингу залежить від актуальності, достовірності та якості їх геопросторових даних. В розвитку кадастрових та моніторингових систем спостерігаються такі загальні тенденції: постійне зростання рівня автоматизації  процесів збирання, оброблення та використання інформації; розподіленість складових інформаційних ресурсів за територіальною і тематичною ознакою; інтегрування розподілених інформаційних ресурсів систем на основі формування ієрархічної інфраструктури геопросторових даних місцевого, регіонального та державного рівнів.

Аналіз стану практичного впровадження містобудівного моніторингу на місцевому рівні свідчить про неоднозначне трактування його змісту та функцій, інституційного забезпечення, методів і технології його ведення. Це зумовлює нагальність завдань удосконалення методичного забезпечення містобудівного моніторингу, зокрема на основі використання геоінформаційних технологій для аналізу процесів та результатів реалізації містобудівної документації, оцінювання та прогнозування стану і змін об’єктів містобудування, їх відповідності вимогам містобудівної документації та цілям сталого розвитку.

Створення містобудівного моніторингу на засадах геоінформаційного підходу зумовлено просторовою сутністю об’єктів містобудування та їх функціональних зв’язків і взаємодії. Геоінформаційний моніторинг, як інтегруюча технологія, потенційно дозволяє здійснити міждисциплінарне перенесення даних та знань з різних джерел та надає ефективні сучасні  засобами збирання, аналізу та моделювання даних в просторово-часовому вимірі в середовищі геоінформаційних систем із застосуванням баз геопросторових даних і баз знань. Ефективне використання потенціалу геоінформаційного моніторингу потребує вирішення низки наукомістких прикладних завдань, пов’язаних, зокрема із: чітким визначенням онтології цільового моніторингу; розробленням моделей геопросторових даних, що адекватно і повно відображають об’єкти моніторингу; забезпеченням інформаційної взаємодії із системою містобудівного кадастру та інтероперабельності даних з інших джерел, що використовуються в системі моніторингу; розробленням технологічних моделей ефективного і несуперечливого використання методів геоінформаційного моделювання для оцінювання та прогнозування стану об’єктів моніторингу.

На сьогодні не вирішеними проблемами методичного забезпечення містобудівного моніторингу, що здійснюється із застосуванням геоінформаційних технологій є:

- відсутність концептуальних моделей містобудівного моніторингу на регіональному та місцевому рівнях з уточненням цілей та завдань;

- відсутність затверджених регламентів інформаційної взаємодії для обміну геопросторовими даними між моніторинговими та іншими інформаційними системами місцевого рівня;

- недостатність та низька якість геопросторових даних, які забезпечують проведення геоінформаційного моніторингу територій населених пунктів;

- відсутність затверджених методик оцінювання рівня реалізації містобудівної документації на місцевому рівні на основі моделей геопросторових даних об’єктів моніторингу;

- низький рівень інтероперабельності геопросторових даних про територію населених пунктів, що містяться в різних системах і повинні використовуватись для містобудівного моніторингу.

Розділ 10. Висновки щодо доцільності внесення змін до містобудівної документації

За результатами містобудівного моніторингу можна зробити висновок, що під час розроблення містобудівної документації потрібно враховувати збалансування систем розселення і зайнятості, планувальної структури та функціонального зонування території, розміщення житлового будівництва, розвитку громадських центрів і системи громадського обслуговування за принципом «центр поруч з домом», оптимізація використання промислових та комунально-складських територій.

Крім того, для отримання коректних геопросторових даних містобудівної документації потрібні матеріали генеральних планів, детальних планів території в паперових, растрових та векторних привести до вимог сучасного законодавства. Наразі графічні частини містобудівної документації наявні в паперовому вигляді і не відповідають вимозі постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021        № 926 «Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації».

Генеральний план села Ілічанка та села Красносілка  необхідно оновити та внести відповідні зміни. Для розробки відповідного проекту містобудівної документації рекомендується використовувати нові норми та існуючу містобудівну документацію у частині, положення яких не суперечать чинному законодавству України та чинним будівельним нормам.

Іншу містобудівну документацію пропонується оновити без внесення змін.

Враховуючи міжгалузеве та багатоцільове призначення топографічних даних М1:2000 та М1:10000, а також зростання вимог до їх якості й актуальності в умовах широкого застосування ГІС у різних сферах, нагальним є завдання запровадження чіткої системи топографічного моніторингу (СТМ).

Таку систему необхідно розглядати як важливу складову містобудівного кадастру. Головною метою і завданням СТМ є здійснення постійних спостережень за змінами на місцевості, оперативна актуалізація баз топографічних даних, зменшення строків доведення актуальної геопросторової інформації до користувачів та забезпечення доступу до геоінформаційних систем різного призначення.

Начальник відділу містобудування та архітектури                             Світлана ВЕЛИЧКО

« повернутися